«Важкохворою, боролась за Україну»: спогади близьких про померлу відому волонтерку Черкашину

Вчора, 5 липня, спинилося серце відомої харківської волонтерки, керівника інформаційного відділу 8-го батальйону «Аррата» Української добровольчої армії Тетяни Черкашиної. Вона до останнього запекло боролася з четвертою стадією раку.

До вашої уваги матеріал 24 каналу про спогади бойових побратимів та посестр, а також близьких померлої. Читайте з перших уст про силу жінки, її відданість країні, а також те, чому її боротьба за перемогу над російським агресором та спротив недузі були дійсно героїчними.


Тетяна Черкашина на фронті

Була справжнім бійцем: міцна і смілива до відчайдушності

У рідному 8-батальйоні «Аррата» Української добровольчої армії не стримують емоцій. Повідомляють, що за винятком декілька останніх днів волонтер боролась за перемогу, навіть будучи прикованою до ліжка.

Останні роки її з’їдала хвороба… Тетяна вела героїчну боротьбу і виграла її, лишивши по собі не просто пам’ять, а й справу – потужну інформаційну службу, яка не кане у Лету. Тетяна була і назавжди є справжнім бійцем – відважна, міцна і смілива до відчайдушності, – відгукуються добровольці.

Зробила багато добра для добровольців

«Вона зробила багато добра для військових у перші, важкі часи. Особливо для добровольців ДУК ПС. Тут на фото вона з Яною Червоно, разом були волонтерами, потім Яна пішла на фронт, а Таня щиро допомагала їй і усім. Обох немає вже серед нас», – написав Анатолій Кушнірчук.

Яна Червона і Тетяна Черкашина
Яна Червона і Тетяна Черкашина

«Була першою, хто в Харкові звернувся до мене українською»

Художник Нікіта Тітов емоційно описав першу зустріч з Тетяною Черкашиною в Харкові.

«У той час я майже не виходив з дому і вже тим більше майже ні з ким не спілкувався. Просто малював і викладав малюнки. Вона написала мені в месенджер: Привіт, а хто це у нас тут в Харкові такий намалювався, не хочеш зустрітися? Домовилися в «Стіні». Прийшов перший. Стою біля паба, курю, раптом бачу, як під’їжджає роздовбаний «Гольф» з військовими номерами, з нього виходить дівчина в в чорному однострої з шевроном УДА, то була вонв! Я офігів якщо чесно. Вона була першою людиною, яка в Харкові звернулася до мене українською. Я офігів ще більше. У пабі не було місць і ми проїхалися по кафешках. Де б ми не з’являлися, збирали на себе всю увагу, а потім вона запропонувала поїхати в гості до своїх друзів. Ось так просто, що б вона не робила, робила це легко і просто, у всякому разі так завжди здавалося. Того вечора я знову себе відчув живим, і вона для мене жива! Спасибі за щирість і нескінченну любов до України», – висловився Тітов.

Добавить комментарий